Мій Чоп

Чопський Вокзал

Вітаємо Вас на сайті «Мій ЧОП» • Шановні відвідувачі сайту ! • Рекомендуємо Вам також ознайомитись з ТОП- 30 попередніх публікацій в рубриці «НАЙКРАЩЕ» • Бажаємо приємного перебування на сайті «Мій ЧОП» •
Навігація
· Головна
· Найкраще
· Архів новин
· Особистий кабінет
· Голосування
· Випуски
Архів публікацій
24/12/2016
· З Різдвом Христовим !
ÁLDOTT, BÉKÉS KARÁCSONYT !
09/12/2016
· Чопська міська новорічна ялинка запалить свої святкові вогні 19 грудня
08/12/2016
· Чоп зайняв перше місце у перевиконанні бюджету за 11 місяців 2016 року
05/12/2016
· Завтра в Чопі введуть в експлуатацію зведений для військових будинок
30/11/2016
· Чопський бюджет поповниться майже на 200 тис. грн. від збитків самовільного зай
· Регіональний екологічний форум ''Чоп-ЕКО 2016'' зібрав на Закарпатті представник
28/11/2016
· У Чопі відбудеться екологічний форум
26/11/2016
· ПАМ'ЯТЬ ПРО ГОЛОДОМОР 1932-1933 років
25/11/2016
· Аналіз річної діяльності чопської влади
24/11/2016
· Учні Чопської ЗОШ №2 ім. І.Сечені влаштували концерт для військових

Старі статті
Пошук


Лічильники

Счетчик посещений сайта chop.in.ua

“ЧОПСЬКУ” ДАМБУ НАПЕРЕДОДНІ ПАВОДКУ РЕМОНТУВАЛИ ! ЧОМУ? (ФОТО)

Напевно кожен мешканець Чопа пам’ятає листопад 1998 року і березень 2001 року, коли існувала реальна загроза затоплення нашого міста. І тільки завдячуючи нашій старенькій дамбі, що прокладена вздовж річки Тиса, паводкова розруха Чоп оминула.

Звичайно, що дамба «сочила», її нарощували за допомогою мішків з піском , але вона витримала. Інші населені пункти Закарпаття внаслідок пошкодження дамби зазнали нищівних руйнувань. Правда, центральна влада того часу надала постраждалим вагому допомогу.

Щоб упередити руйнівні процеси майбутніх паводків, Уряд України часів президента Л. Кучми у 2002 році прийняв «протипа-водкову» державну програму. Серед інших заходів, зазначена програма передбачала проведення суцільної реконструкції дамби по всьому периметру річки Тиса на Закарпатті. Звичайно, що для реалізації програми в державному бюджеті України було виділено чималі кошти. Але, як зазвичай у нас буває, програму прийняли, кошти виділили, проект реконструкції зробили, а саму реконструкцію і не починали. Все було ніколи. То вибори, то революції, то відсутність фінансування. І тільки тоді, коли залишився один рік до завершення реалізації запланованих заходів, київські і закарпатські можновладці спохватились і в авральному порядку почались земляні роботи. Оскільки паводки відносяться до природних катаклізмів, то безпосереднє фінансування робіт, пов’язаних з реконструкцією дамби, проводилось через Міністерство надзвичайних ситуацій України, керівником якого на той час був Віктор Балога. Слід сказати, що робота розпочалась активно, але не продумано. Наприклад, на території «за дамбою», влаштували масову порубку дерев, які, звичайно, ніхто не обліковував, не ставив на баланс, як деревину, а розвозили хто куди хотів. А це сотні кубометрів деревини! І досі багато дерев валяються в проймі річки Тиси. Звісно, що повалені дерева не будуть укріплювати дамбу, а навпаки — її руйнувати та захаращувати русло річки, що недопустимо під час паводків.

А куди подівся родючий грунт знятий з десятків квадратних кілометрів родючої закарпатської землі? І питання: чи знімався він взагалі ? У всякому разі Земельний кодекс України передбачає, що земляним роботам має передувати зняття родючого шару ґрунту і його відповідне збереження .

Зрозуміло, що у виконавців робіт з реконструкції дамби було обмаль часу. А тут ще з візитом завітав Президент України В. Ющенко, звітуючи перед яким місцева влада, чи то взяла не реальні «соціалістичні зобов’язання» по завершенню реконструкції дамби… Після цього все пішло, поїхало в авральному режимі. Певна річ, що і результат отримали адекватний прикладеним старанням після “успішного” завершення реконструкції. Тому, хто бачив дамбу зразу після так званої реконструкції, мимоволі в голову закрадалась думка, що дамбу не укріпили, а навпаки “руйнували” її цілісність, яка роками сформувалась під впливом природного середовища. І не потрібно бути фахівцем у цій галузі, щоб переконатись у небезпідставності цього припущення, варто тільки поглянути на її теперішній стан. Наприклад, нарощена під час реконструкції частина дамби до невпізнанності розмита дощем, у деяких місцях зафіксовано серйозне просідання ґрунту, ширина верхньої частини дамби у багатьох місцях звужена, що ставить під сумнів її міцність. Отже, постає закономірне питання: чи не знову «випущено на вітер» такі великі кошти. І чи варто було вирубувати сотні дерев та безповоротно втрачати десятки гектарів родючого ґрунту? А може чопівчанам принесуть користь «катаком-би», які залишились від земляних робіт за дамбою ? Звичайно, що мешканці Чопа мовчазливо погоджувались на всі ці витрати тільки задля того, щоб в майбутньому захистити Чоп від можливого руйнівного паводку. Проте, сьогодні мало підстав стверджувати, що поставленої мети досягнуто Подібні висновки можна робити хоча б тому, що на початку липня цього року (напередодні повені), знову почався ремонт дамби в проймі річки Тиса, що пролягає біля Чопа. Роботи розпочались на ділянці дамби, від державного кордону, власне там, де як раз виникало найбільше питань до якості земляних робіт. Про якість сьогоднішнього ремонту не беремось судити, але з усього видно, що з технологічної сторони він здійснюється досить цікаво. Наприклад, уже “відремонтовано” понад 1,5 км. дамби, але для цього на дамбу додатково не завезено жодного кубометра землі. Весь обсяг землі, що використовується для підсипки і нарощування дамби, береться безпосередньо з... “тіла” самої дамби (!?). Нещодавно, як відомо, паводкова стихія, знову завітала на Закарпаття. Правда, цього разу вся руйнівна енергія повені в основному прийшлась на Рахівський, Тячівський та Хустський райони. І слава богу, що цьогорічний рівень води у річці Тиса біля Чопа недотягнув до “історичного максимуму” на 5-6 метрів. Невідомо, що сталось би з реконструйованою дамбою у разі підняття води на висоту 13,47 м., як це було 2001 року.

Але вернемось до ремонту дамби, який раптово розпочався напередодні повені. Про що може засвідчувати цей ремонт ? І чи допоміг він дамбі у протистоянні з цьогорічною стихією? Напевне з нашою дамбою дійсно не все в порядку, і це своєчасно зрозуміли місцеві можновладці, а тому організували терміновий її ремонт. Не можна виключати, що в бюджеті Закарпаття появились “вільні” кошти, і місцеві чиновники вирішили зайнятись марафетом дамби. Якщо перше припущення близьке до правди, то в друге не зовсім віриться. А можливо існують інші мотиви прояву раптової уваги до нашої багатостраждальної дамби ? Наприклад, хтось із закарпатських урядовців під потреби чергового укріплення дамби вирішив поправити своє матеріальне становище. Але це тільки припущення... Звичайно, що нам також невідомо, чому впродовж повені з офіційних інстанцій в ЗМІ “вкиду-валась” інформація, у якій завищувався фактичний рівень води у Тисі, ніж це було насправді. Невже лиш для того, щоб у такий спосіб продемонструвати міцність дамби після її минулорічної реконструкції ? Прикро, якщо це так насправді.

Зрозуміло, що Чоп завжди буде знаходитись у зоні ризику затоплення від сезонних паводків. І важливо, щоб станом водозахисної дамби переймались не тільки “ком-петентні” чиновники, котрим не загрожує це лихо, але і мешканці Чопа, яких власне і захищає дамба. Адже, цьогорічний паводок вкотре продемонстрував, що зі стихією жарти погані. І звісно, що кожен чопівчанин хоче бути впевненим - дамба витримає...

Логін
Логін

Пароль

Не зареєструвались? Ви можете зробити це, натиснувши тут. Коли Ви зареєструєтеся, Ви отримаєте повний доступ до всіх розділів сайту.
опції

 Надрукувати цю сторінку Надрукувати цю сторінку

 
Вибачте, цю статтю коментувати не можна.
Created by Mihanich 2008