Історія міста Чоп ( частина друга )

Перші письмові згадки про Чоп відносяться до 1281 року. Назва міста — українська і пов'язана з митними зборами від торгівлі.


«Чопове» — мито за товар. Загалом «чоп» (лат. vectigal doliare — чопове, чоповий збір, «чоп» — лат.epistomium, «чопок» — лат. gurguliu). Побутують й інші версії, зокрема, назва пов'язується з прізвищем феодального володаря села — поміщика Чапі (Chapy, Csapy).
В середині XVI століття — вимирає сім'я Чапі. З 1605-го року володарем був Іштван Бочкаі Bocskay István, а у 1675 році Чоп дарують феодалам Вечеї у «вічне володіння».
У відповідь на посилення експлуатації і панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. В цій боротьбі брали участь і жителі села Чопа. Зокрема, вони були активними учасниками Токайського повстання 1697 року та визвольної війни 1703—1711 років.
З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою.
Більш швидкий розвиток почався після австро-угорської буржуазної революції 1848—1849 років та скасування кріпацтва, з початком розвитку капіталістичних відносин. З 1870 року почалося будівництво залізниці, яка проходила і через Чоп. В останні три десятиріччя XIX століття стали до ладу залізничні лінії, які зв'язували Підкарпаття з Галичиною і центральною Угорщиною і, зокрема, Чоп з Ужгородом та Береговим.
З побудовою в 1872 році залізничної станції Чоп став важливим транспортним вузлом. В окремих тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату.












Мій Чоп