Володимир Суліма: "Коли є результат і розуміння, що тебе чують, – хочеться працювати"

Не сліпо виконувати, а не погоджуватися з тими механізмами, які не працюють, пропонувати вдосконалення чинного законодавства, змінювати його – це не утопічні мрії, а реалії життя Громадської ради при Міндоходів у Закарпатській області. Причому якщо досі існувало уявлення, що громадськість на державні процеси слабо впливає, особливо на містечковому рівні, то ця структура ламає всі стереотипи – вона вказує на помилки, диктує нові правила й домагається їхнього втілення. Про те, як це вдається зробити, – розмова з головою згаданої Громадської ради, генеральним директором СП «Д’юті Фрі Трейдінг» Володимиром Сулімою.

– Володимире Васильовичу, розкажіть, що це за Громадська рада, наскільки вона дієва?

– До створення Міністерства доходів і зборів при податковій і митниці окремо існували свої громадські ради, з утворенням но-вої структури зайшла мова і про створення Громадської ради при ГУ Міндоходів у Закарпатській області. Заявки до оргкомітету надіслали 28 громадських організацій області, 19 вересня 2013 року пройшли установчі збори, мене обрали головою, визначили заступників, розподілили роботу за чотирма напрямками. Так, створили комісію з податкових питань, її очолила М. Каламуняк, головою митної комісії стала В. Пароконна, комісії з правових питань – Р. Пазина, комісії з експертних питань – О. Ковчар. Ми визначили мету роботи й буквально з перших днів почали працювати.

– Володимире Васильовичу, на жаль, часто доводиться чути, що подібні утворення на кшталт громадських рад існують де-юре, а де-факто вони не виконують майже ніякої ролі…

– Ви одразу зачепили болісне для багатьох питання, бо й мені довелося свого часу відчувати фактичну недіє-здатність таких дорадчих органів у багатьох питання. Бувало таке, але, повірте, не цього разу. Уже з перших хвилин засідання новоствореної ради я зрозумів, що нудьгувати – у прямому сенсі цього слова! – не доведеться й потрібно чимало часу приділяти цій роботі.

– Наведете бодай один приклад роботи Громадської ради?

– Один? Я готовий навести стільки, що шпальти забракне, а це заледве за кілька місяців! Але говоритиму фактами. По-перше, новостворена Громадська рада одразу взяла на опрацювання ті матеріали, які готували попередні ради, додала свої напрацювання й сформувала пакет пропозицій до існуючого Податкового кодексу. Всі ці пропозиції стосуються вдосконалення, поліпшення тих чи інших податкових, митних механізмів. Наші комісії опрацювали їх, відтак проаналізували юристи, спеціалісти управління, певну частину відсіяли, а решту з чіткою аргументацією, порівняннями, даними про очікувані результати надіслали до Міндоходів та Комітету ВР з питань податкової та митної політики. Вже надійшла відповідь, що багато питань опрацюють і вони можуть бути включені в зміни до Податкового кодексу.

– Що саме ви пропонували?

– Пригадуєте, з півроку тому в Ужгороді перебував міністр Олександр Клименко? Під час зустрічі з інвесторами західного регіону від Громадської ради я порушив питання щодо діяльності вільних економічних операторів. Це поняття прописане в кодексі, але не працювало, бо не існувало механізму. Я спитав міністра, коли це буде вирішено? Навіть запропонував створити пілотний проект на рівні Закарпаття, яке має сотні підприємств, що працюють із закордоном. Міністрові сподобалася ідея, а вже за кілька днів на сайті Міндоходів з’явився проект наказу на обговорення. Два місяці спеціалісти розглядали його і наразі, як мені відомо, вже готується конкретний наказ.

– Що це дасть?

– Це дасть значне спрощення роботи в митних питаннях. Так, приміром, є підприємства, що роками працюють із закордонними партнерами, отже, і з митницею. Коли для них приходить вантаж з-за кордону, то потрібно здійснити чимало процедур, викликати митника, оформити низку документів, за присутності митника вивантажити й завантажити товар. Це займає багато часу. Але ж є підприємства, за якими за 20 років не числиться жодного порушення митного законодавства, тому в результаті виходить так, що інспектор митниці вкотре стоїть без діла, підприємство витрачає чималі кошти на згадані процедури. Статус вільного економічного оператора дозволить співпрацювати з митницею «на довірі».

– На кшталт того, як раніше існували білі та зелені списки?

– Так, і статус вільного економічного оператора надаватимуть на підставі дуже багатьох критеріїв. Це сприятиме покращенню в роботі як підприємств, так і митниці, знизить затрати державних коштів на роботу митника, затрати підприємств. Інше питання, яке наша Громадська рада порушила перед Міндоходів, – відновлення генеральних фінансових гарантій на переміщення товару територією України...

– Тільки поясніть доступною для читачів мовою ...

– Так, безперечно. Отже, уявіть собі, що машина з вантажем в’їхала на територію України. Вона везе товар, наприклад, у Донецьк. За законодавством, підприємству на шлях від Чопа до Донецька надається фінансова гарантія від спеціально уповноваженого оператора. За та-ку гарантію підприємство платить кошти, і якщо товар не доставлений вчасно, то оплату всіх платежів бере на себе гарант, а потім виставляє рахунки підприємству. Для оформлення такої гарантії треба спершу подати заявку, потім оформити її, підписати, оббігати різні структури, відвезти на митницю – це займає багато часу! Так, до прикладу, СП «Д’юті Фрі Трейдінг», яке я очолюю, щоденно на магазини безмитної торгівлі направляє 5-6 машин, і для кожної з них необхідні ці документи. Виходить, що потрібно утримувати одну людину, яка більше нічого не робить, тільки бігає з паперами. Щодня! При цьому раніше існувало таке поняття, як генеральна гарантія, яку оформляли один раз на рік, підприємство щомісячно готувало звіти, в електронному вигляді дані надходили на митницю – все відбувалося швидко й цивілізовано. Ці гарантії з прийняттям Митного кодексу відмінили. Розглянути можливість відновлення такого поняття ми попросили міністра, а він пообіцяв, що відповідний механізм за місяць-два запрацює. Відтак наша Громадська рада порушила питання про те, що робити з товарами, які знаходяться під митним контролем, але втратили свою якість. Як їх списати? Виходить так, що є товар, який ще під контролем митниці, але він уже втратив якість, його вже не можна буде використати. Отже підприємець несе подвійні затрати – і товар зіпсований (розбитий, термін придатності зійшов тощо), та ще й за нього потрібно внести митні платежі, ПДВ тощо. Це питання зараз плануємо розглядати на Громадській раді й надсилати пропозиції до Міндоходів.

– Усі наведені питання більше стосуються великого бізнесу, а щось вдалося зробити вже для середнього й малого бізнесу?

– Так, на початку січня до Громадської ради звернулися підприємці з Чопа з питанням щодо подання звітностей за воду, яка не використовується для виробничих потреб, а виключно для пиття, прибирання тощо. Це забирало багато часу. Я звернувся з цим питанням до начальника Ужгородської МДПІ Тараса Триндяка й попросив розібратися. За кілька хвилин ми разом з’ясували, що така звітність є «побажанням» сільрад, у результаті чого спеціалісти інспекції й почали вимагати звіти щодо сплати збору, деякі підприємці навіть штрафи заплатили, а це незаконно! Начальник наказав одразу надати в ЗМІ інформацію про те, що не потрібно платити збір за спеціальне використання води, якщо вона не використовується на виробничі цілі, не треба звіти з цього приводу тощо. Таку ж інформацію дала міська податкова. Це питання вдалося вирішити за одну зустріч, а результат позитивний – справді для багатьох підприємців області. Отже, ще один плюс на користь роботи Громадської ради! Та й загалом, коли є результат і розуміння, що тебе чують, – хочеться працювати.

– Володимире Васильовичу, ще кілька слів про ваше підприємство…

– СП «Д’юті Фрі Трейдінг» створене в 1991 році, суть його – безмитна торгівля на кордоні України. Для чого? Людина, яка виїжджає з України, може купити товар у магазині безмитної торгівлі, і таким чином кошти, які везла в Європу, залишає в Україні, тут же сплачуються податки, наповнюється казна. Загалом зараз маємо 13 магазинів безмитної торгівлі, працевлаштовані 280 чоловік. Товари, які є в магазинах, як іноземного, так і українського виробництва. Останні спеціально для магазинів безмитної торгівлі виготовляють свої товари на окремих лініях, ця робота здійснюється під митним контролем.

– Знаю, що ваше підприємство відіграє ще й вагому бюджетоутворюючу роль для області?

– Так, за минулий рік СП «Д’юті Фрі Трейдінг» дало до бюджету 25 мільйонів податків і платежів, ми ввійшли до списку великих платників податків. Крім того, до півмільйона гривень щороку витрачаємо на благодійництво – тобто працюємо за багатьма напрямами.

За матеріалами інтернет-газети "Закарпатська правда"