Хто повинен дбати про містян?
Написати дану статтю спонукав фотодокумент- відповідь заступника Чопського міського голови, який розміщено для загального доступу в мережі інтернет. Переглядаючи його можна з легкістю підрахувати, що за проміжок чотирьох років (2011-2014 рр.) за перевезення пільгової категорії мешканців міста автобусним транспортом було витрачено більше 280 тис. грн. та майже 840 тис. грн. за перевезення залізничним транспортом.
Попробуємо це проаналізувати. Якщо залізничні перевезення пільгових категорій відбувається на основі інформації централізованої бази даних отриманої від станції Чоп то оплата за автобусне перевезення на основі укладених договорів та актів виконаних робіт. Переглядаючи цю відповідь стає зрозумілим, що це кошти, які отримані містом та виплачені приватним підприємцям за рахунок субвенції державного бюджету.
Все ніби добре, але тут постає зразу риторичне запитання: хто контролює кількість перевезених містян автобусним транспортом?
А відповідь дуже проста - ніхто. Чомусь міські чиновники не дуже переймаються цими питаннями.
У цьому особисто переконуюсь двічі на день, адже самому доводиться щоденно добиратися до Ужгорода. Крім того, водії маршруток не нехтують брати з тих же пільгових категорій гроші, а інколи в досить грубій формі виставляють їх з автобусів.
Згадую весною, на всіх інформаційних стендах міста ініціативні мешканці міста вивісили графіки руху автобусів, з власниками яких було укладено договори на пільгове перевезення містян. Але буквально на другий день після оприлюднення цієї інформації хтось масово всі оголошення знищив.
Кому вони мішали, хто не хотів поширення такої інформації про безкоштовне перевезення пільгових категорій. Відповідь напрошується одна: ті кому повертаються так звані «відкати».
Часто повертаючись з Ужгорода автобусним транспортом вранці, можна побачити, що водії маршруток не зупиняються на зупинках вулиці Приозерної та не підбирають міських дітей,які йдуть на навчання. Інколи, деякі водії все ж таки зупиняються, але за підвезення просять із дітей по 2 гривні, хоча автобуси в переважній більшості в цей час їдуть в Чоп майже пустими.
Отут би міським чиновникам треба було би подбати про пільгове перевезення дітей, але на жаль їм, як ми бачимо протягом останніх років, не до цього.
І останнє. Невже протягом останніх восьми років міські чиновники не мали можливості зробити простий навіс на автобусній зупинці та покласти декілька лавиць.
Зрозуміло, що керівництву міської влади все добре, адже із-за вікон теплої службової машини, міських проблем майже не видно.
А ви шановні містяни стійте, чекайте, мокніть та надійтеся, що наступна міська влада буде дбати про вас.
Мій Чоп
