Мій Чоп - Незабаром юридичну особу можна буде зареєструвати за 24 години

Незабаром юридичну особу можна буде зареєструвати за 24 години

Найближчим часом Президент України має підписати Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція).
Статтю 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» доповнено новою частиною такого змісту: «У разі збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців може проводитися визначеними Міністерством юстиції України державними реєстраторами поза місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, та фізичної особи – підприємця».

Підтримуючи концепцію суб’єкта законодавчої ініціативи щодо здійснення державної реєстрації зазначених осіб у такий спосіб, зазначимо, що проект закону не розкриває суб’єкта та порядку встановлення зазначених обставин, за наявності яких Міністерство юстиції України може визначати державних реєстраторів. Відтак, проектом закону не враховано правову позицію Конституційного Суду України, висловлену в Рішенні від 22 вересня 2005 р. № 5-рп-2005, за якою невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.
3. Відповідно до змін, які вносяться проектом у статтю 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «на посаду державного реєстратора призначається особа, яка має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України. ... Державний реєстратор є державним службовцем». Разом з тим, це положення потребує узгодження із чинним Законом України «Про державну службу», статтею 4 якого передбачено, що «право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України». Крім того, цим Законом не надано повноважень Міністерству юстиції України встановлювати кваліфікаційні вимоги до осіб, які мають право на державну службу. Відтак, положення проекту закону в частині наділення Міністерства юстиції України зазначеними повноваженнями не враховують конституційного статусу Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів виконавчої влади. Аналогічне за змістом зауваження стосується також відповідних змін до статті 9 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». 4. Змінами, які вносяться до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», пропонується встановити, що «повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з прийому документів для надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних та фізичних осіб – підприємців та видачі оформлених результатів їх надання можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг». Разом з тим, відповідно до концепції цього Закону (див. наприклад, статті 4, 25 та 43 Закону) документи для здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців подаються лише державному реєстратору. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру. Тобто, концепцією чинного Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» не передбачено додаткового суб’єкта з прийому та видачі документів у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а його положення не містять меж повноважень та способу їх реалізації.
Відтак, з метою узгодження положень проекту з вимогами статей 6 та 19 Конституції України, за якими органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також із статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», за якою відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, у проекті закону мали б бути внесені зміни та передбачені межі повноважень посадових осіб органів місцевого самоврядування та адміністраторів центрів надання адміністративних послуг та спосіб їх здійснення.
Слід також зазначити і те, що оскільки Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» не розкриває значення терміну «адміністратор центру надання адміністративних послуг», то до його тексту потрібно внести зміни, зокрема, такого змісту: «Термін «адміністратор центру надання адміністративних послуг» у цьому Законі вживається у значенні, визначеному в Законі України «Про адміністративні послуги».
5. Відповідно до статті 9 чинного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зміни до якої внесені Законом № 1709-VII від 20 жовтеня 2014 р. та набирають чинності з 1 січня 2016 року, у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Разом з тим, у проекті закону йдеться лише про державного реєстратора – спеціального суб’єкта, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, – нотаріуса. Відтак, проект закону потребує узгодження із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування» № 1709-VII від 20 жовтеня 2014 р. та статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якою систему органів державної реєстрації прав становлять, зокрема, органи місцевого самоврядування сільських населених пунктів.
Крім того, згідно із змінами, які вносяться до статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси».
Це положення також не узгоджується з вимогами статями 6 та 19 Конституції України, за якими органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки у проекті закону мали б бути передбачені межі повноваження та спосіб видачі та прийому документів посадовими особами органів місцевого самоврядування, адміністраторами центрів надання адміністративних послуг. br> Звертаємо увагу і на те, що згідно із частиною другою статті 9 чинного Закону нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону, а саме: не веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна та не видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону. Відтак, обраний у проекті закону нормотворчий підхід, не відповідає вимогам щодо якості законів в контексті верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України, та не враховує правової позиції Конституційного Суду України, висловленої у Рішеннях від 29 червня 2010 року № 17-рп та від 2 листопада 2004 року № 15-рп.
6. Відповідно до змін, які вносяться до ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «відомості з Єдиного державного реєстру надаються протягом 24 години, крім вихідних та святкових днів, після надходження запиту». Однак, такі зміни потребують узгодження із розділом 4 «Робочий час» Кодексу законів про працю України, зокрема, в статті 50 Кодексу встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Аналогічне за змістом положення стосується також відповідних змін до ст. 24-1, 25, 29, 43 цього Закону.
7. Змінами, які вносяться проектом до статей 16 та 17 Закону України «Про адміністративні послуги», пропонується «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку» замінити на «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері надання адміністративних послуг». Однак, це не узгоджується із статтею 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», за якою міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, відповідно до конституційних повноважень Уряду (пункт 91 статті 116 Конституції України). На нашу думку, у проекті Закону необхідно було б вказати «відповідний центральний орган виконавчої влади».

Відділ державної реєстрації юридичних осіб, легалізації об’єднань громадян реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції