Київський суд відмовив у задоволенні позову чопської влади щодо тарифів на воду (Відео та фотодокументи)

Місто Чоп географічно розташовано у межиріччі двох великих водних артерій не лише Закарпаття, а й Європи, річок Тиса та Латориця, але його мешканці протягом останнього десятиріччя страждають від якості питної води. Про проблеми міського водопостачання протягом останнього року, лише нашим виданням написано велику кількість публікацій та відкрито декілька кримінальних проваджень, але питання водопостачання в місті як не вирішувалося так і не вирішується.

Питання невизначеності щодо оплати за послуги водопостачання «технічної латорицької води», а після зливних дощів рідкого болота сьогодні залишається відкритим.
Кому платити за надані послуги водопостачання, чи відповідає вимогам «ціна - якість» дана послуга та багато інших питань хвилює сьогодні містян.
Аналізуючи ситуацію з проблемою можна прийти до висновку, що даною проблемою у сьогоднішній владі ніхто професійно не займається.
Сьогодні міське керівництво з зухвалістю випроваджує мешканців міста із своїх владних кабінетів, які хочуть отримати інформацію про відсутність води та її якість, мотивуючи свої вчинки тим, що «виконавцем послуги з централізованого водопостачання Державне територіально – галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі ВП "Ужгородська дистанція водопостачання"».
Так дійсно, водозабір на річці Латориця був створений для потреб залізниці, заправки паровозів депо Чоп. Після бурхливого розвитку нашого міста та будівництва багатоповерхівок воду почали використовувати і мешканці багатоповерхівок та приватного сектору.
У вересні 2007 року посередником між ВОДЧ-5, виробником послуг водопостачання та мешканцями міста, споживачами було затверджено МКП ЖКГ «Тиса».
Підприємство – посередник, на дану послугу сформувало свій тариф на воду, який відрізнявся від тарифів виробника на п’ятдесят копійок, адже в його розрахунок було включено роботу неіснуючої насосно-фільтрувальної станції та її обслуговування п’ятьма «мертвими душами».