Тече і нехай тече, і ніяких проблем (з фольклору сантехніків) Частина друга

Що ж нам каже про виробника і постачальника питної води відповідний Закон України «Про питну воду та питне водопостачання…»:

Стаття 6. Принципи державної політики у сфері питної води та питного водопостачання

Державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах: …
невідворотності відповідальності у разі порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання;
забезпечення вільного доступу до інформації про якість питної води, стан джерел та систем питного водопостачання, порядку формування нормативів питного водопостачання та тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення ;

Стаття 23 . Права та обов'язки підприємств питного водопостачання
Підприємства питного водопостачання мають право: розробляти і подавати на затвердження уповноваженим органам тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення з їх обгрунтуванням; …
у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання;
… обмежувати або припиняти роботу об'єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог державних стандартів з повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державної санітарно-епідеміологічної служби.
Підприємства питного водопостачання зобов'язані забезпечити:
виробництво та постачання споживачам питної води відповіднодо умов договору;
… впровадження новітніх технологій виробництва питної води, ресурсозберігаючих технологій та обладнання;
участь у фінансуванні реконструкції та розвитку об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення, оснащення їх засобами обліку та регулювання споживання води;
відшкодування збитків, завданих юридичним і фізичним особам внаслідок порушення вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, що сталося з їх вини;
вжиття заходів щодо забезпечення населення питною водою у випадках порушень функціонування централізованих систем водопостачання (аварійні ситуації);

Стаття 44 . Виробничий контроль у сфері питної води та питного водопостачання
Виробничий контроль у сфері питної води та питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання.
Перелік показників, за якими здійснюється виробничий контроль, порядок і періодичність його здійснення визначаються органами державної санітарно-епідеміологічної служби.
У разі загрози виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, пов'язаної з шкідливими наслідками для джерел або систем питного водопостачання, чи в умовах такої ситуації здійснюється спеціальний виробничий контроль за показниками якості питної води, які в кожному конкретному випадку додатково визначаються органами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Якість виконання статей 23 і 44 Закону… ВП «Ужгородською дистанцією водопостачання» та санепідстанцією Львівської залізниці мешканці м.Чоп відчувають після кожного доброго дощу.

Загальновідомо про те, що питна вода – це продукт, а тому вона повинна відповідати вимогам ГОСТу та гігієнічним нормативам і подаватись споживачам відповідної якості. У пункті 2 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” зазначено, що за реалізацією продукції яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил сплачується штраф у розмірі 25% вартості реалізованої продукції.
А тому, питання щодо забезпечення населення доброякісною питною водою у достатній кількості знаходиться на постійному контролі державної санепідслужби на Львівській залізниці.
Під контролем санепідслужби знаходиться 117 відомчих водопроводів… Найпотужніша насосно-фільтрувальна станція (6.5 тис.куб.м на добу) з водозабором із р. Латориця та знезаражуванням зрідженим хлором функціонує на ст. Чоп і забезпечує питною водою всі об’єкти прикордонної станції і населення міста.
З вересня 1999 року впроваджена в дію система моніторингу даних лабораторного контролю по кожному водопроводу.
Службою водопостачання залізниці, з представниками держсанепідслужби, постійно проводяться цикли технічного навчання для керівного, інженерно-технічного складу, лаборантів дистанцій водопостачання. Також проведена акредитація всіх виробничих лабораторій насосно-фільтрувальних станцій водопостачання. На кожному відділку організована підготовка персоналу водопровідних споруд на базових водопроводах на станціях Сарни, Чоп, Стрий, Ходорів, Ковель. Всіма ВОДЧ щорічно погоджуються в СЕС графіки виробничого-лабораторного контролю для всіх існуючих водопроводів, які складаються в залежності від об’єму подачі води.
В лабораторіях СЕС лінійних дільниць, виробничих лабораторіях водопроводів визначення інгредієнтів проводиться у відповідності з вимогами діючого ГОСТу 2874-82 "Вода питна", впроваджуються методики визначення показників, відповідно до ДСанПіНу. Проводяться перевірки із причетними спеціалістами при контролі виробничих лабораторій за якістю питної води, там, де відсутні лабораторії укладені із санепідемстанціями угоди на здійснення виробничого контролю.
Проводиться щомісячно і щоквартально аналіз якості питного водопостачання. Оцінка якості питної води визначається за показниками безпеки в епідемічному відношенні, нешкідливості хімічного складу, сприятливими органолептичними властивостями.
Для приведення у відповідність існуючим вимогам питної води щорічно розробляються і затверджуються головним державним санітарним лікарем на Львівській залізниці комплексні плани по покращанню якості питної води і профілактиці гострих кишкових захворювань, плани промивки і дезинфекції водопроводів, складено і затверджено план заходів при аваріях і надзвичайних ситуаціях.
При виявленні порушень санітарного законодавства дерсанепідслужбою безвідкладно застосовуються міри передбачені чинним законодавством та інформуються причетні служби та керівництво залізниці для усунення недоліків.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, для забезпечення населення якісною питною водою потрібно дотримуватись ряд суттєвих вимог.
По-перше - експлуатувати, по можливості, найбільш чисті вододжерела.
По-друге - виконувати вимоги щодо охорони джерел водопостачання від забруднень.
По-третє - забезпечити постійну і надійну дезинфекцію води.
По-четверте – впроваджувати на об'єктах водопостачання нові сучасні технології по очистці та знезаражуванню питної води.
По-п'яте – забезпечити дієвий держсаннагляд по розділу водопостачання та охорони довкілля.
Виконання всіх цих вимог забезпечить належну якість питної води і безпеку здоров'я населення.

Зважаючи на викладене, хочеться привести інформацію по двох випадках після цієї доповіді:

2007 рік

«Води в кранах городян, - розповів кореспондентові "Вістей Ужгородщини" заступник Чопського міського голови Володимир Хижняк, — не було з 6 січня з (14.00) до 8 січня (17.00). Можна уявити собі, який у місті був переполох. Люди готуються гідно зустріти свята, а в крані нема води!».
Річ у тім, що на водогоні насосно-фільтрувальної станції Ужгородської дистанції водопостачання, зі слів Володимира Хижняка, стався прорив діаметром 300 мм. Згідно нормативів, цей прорив працівники вищезгаданої організації повинні були ліквідувати протягом восьми годин. Та цього зроблено не було, позаяк їх в той час не було на робочому місці. І воду в місті подали тільки 8 січня.

Та проблеми з водопостачанням у Чопі — на цьому не завершились. Буквально 19 січня з кранів городян раптом потекла ...кава. Спочатку люди подумали, що з нагоди свят хтось із олігархів розщедрився на каву. Через кілька годин із кранів потекло... пиво! Причому, як і належить, -із пінкою! Тільки на смак смердюче-смердюче! Та, як пізніше з'ясувала оперативна комісія, створена при міськраді, машиністи насосно-фільтрувальної станції просто знехтували одну з техумов - так званого визначення прозорості води. І такі викрутаси з водою продовжувалося дві з половиною доби.»

Лютий 2012 року

Чоп, влада і ротавірус…

Перші слова, які промовив кореспонденту Закарпаття онлайн головний лікар Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції Володимир Маркович, були такими: «Молодці, дякую, що ви це висвітлюєте, це правильно. Треба, щоб люди володіли інформацією, були насторожені, бо так можна в будь-який день, де завгодно, якщо не дотримуватись норм санітарії й гігієни, нарватися на біду».
. ….За словами санепідеміолога, виною хвороби, яка супроводжувалась шлунково-кишковими розладами, є ротавірусна інфекція. А якість води і якість відібраних для дослідження взірців харчової продукції відповідає нормі.
На запитання, чи може бути захворювання пов’язане із аварією 8 лютого на насосній станції Латорицького водозабору, внаслідок якої, як повідомляв офіційний сайт Чопської міської ради, «машинне відділення насосної станції було затоплено водою та припинено постачання води на насосно-фільтрувальну станцію, а відтак і на ціле місто», Володимир Маркович відповів: «Поломка на станції була ліквідована швидко, менш, як за добу, тому підстав для організації підвезення питної води не було. Стосовно перевірки води: коли водопостачання відновлюється, то її якість має перевіряти постачальник води. В даному випадку ним є Львівська залізниця, яка відповідно має свою санепідеміологічну службу. Я робив запит до них, і вони підтвердили, що порушень якості питної води не знайдено». Володимир Маркович наголошує, що, згідно із проведеними дослідженням, вода в Чопі придатна до споживання. Але запитання, наскільки головний санітарний лікар області має право на словах довіряти організації, абсолютно не зацікавленій у тому, аби її звинуватили в масому захворюванні мешканців Чопа, залишається відкритим. Як і загалом питання про якість питної води в Чопі, яку більшість із опитаних нами городян навіть в безаварійний період піддають великому сумніву…
Серед доступних джерел інформації саме вода значиться як один із основних можливих шляхів поширення ротавірусу. І антисанітарія, породжена аварією на водопроводі, створює для цього поширення сприятливі умови. І іншого, альтернативного пояснення доволі масштабного спалаху захворювань в Чопі (і тільки в Чопі) ні влада, ні відповідні служби не виявили і не оприлюднили…
Що ж можна сказати з цього приводу про діяльність залізничників-посадовців у плані вирішення, а точніше не вирішення питання якісного водопостачання міста залізничників:
- хронічна нестача коштів;
- систематична зміна керівників Укрзалізниці та міністрів транспорту, які вирішують фінансові питання, та кризових ситуацій в країні;
- відсутність взаєморозуміння на рівні керівництва Львівської залізниці та місцевих органів влади.

Які ж заходи вжиті останніми для здійснення заповітної мрії жителів Чопа?
Приблизно в середині 1990-х років міською владою були здійснені заходи з буріння 3 свердловин у міському парку, кожна відповідно до певного водяного горизонту. Було встановлено, що вода зі свердловини 3-го горизонту (біля 100-120 метрів) за якістю чи не найкраща у Закарпатті.
Під час реконструкції центра м.Чоп (2000-2001р.р.) керівництвом міста та небайдужими підприємцями Палком В.Е. велись розмови з Г.Кирпою щодо проблем покращення якості питної води. Ним було обіцяно,що після реконструкції центра, капремонту вокзалів, буде проведено реконструкцію водозабору. Дані відповідні вказівки. За попередніми розрахунками вартість робіт оцінювалась близько 1 млн.гривень. Також у цей період планувалось підключення багатоповерхівок у центрі міста до водозабору у міському парку. Через смерь Кирпи проект не реалізований.
У 2006 році відбулись вибори у місцеві органи влади. У Чопську міську раду прийшла нова команда на чолі з новообраним головою Цар Г.В., яка керує містом вже другу каденцію.
Початок був обнадійливим. В рамках державних заходів міською радою була прийнята Програма «Питна вода на 2006-2020 роки». Вже у 2006 році було виділено понад 640 тисяч гривень на реалізацію цієї програми. За плином часу важко сказати, чи були вони використані за призначенням.
Після аварійної ситуації у січні 2007 року Чопським міським головою Цар Г.В. було проведено кілька робочих зустрічей з головним інженером ВОДЧ-5, здійснювались спроби виправити ситуацію спільними зусиллями. На жаль, на цьому конструктивне співробітництво фактично і завершилось.

У 2007 році Уряд Юлії Тимошенко виділив для Чопа грошові кошти в сумі 720 тисяч гривень для вирішення проблеми водопостачання якісної питної води у нашому місті. Крім того, слід додати, що ще із міського бюджету було виділено близько 90 тисяч гривень.
Весь комплекс так званих заходів з покращення водопостачання обмежився тим, що у міському парку зроблено три додаткові водяні свердловини, закуплено три водяних насоси та збудовано для них три окремих приміщення. Далі жодних зрушень вже не було. Будівлі занепадають, а якісної питної води як не було, так і немає. Така напевно була Програма «Питна вода на 2006-2020 роки» - зарити кошти в землю і забутись.
Разом з тим, керівництву міськради було чим звітуватись протягом 2007-2008 років:
«У вівторок, 18 грудня 2007 відбулася 14-та сесія Чопської міської ради У скликання. У порядок денний пленарного засідання першим питанням було винесено «Звіт міського голови про проведену роботу за 2007 рік» Було про що звітуватися Галині Цар і в питанні управління міським господарством. Адже Програма соціально-економічного розвитку м. Чоп на 2007 рік, Програми «Питна вода на 2006-2020 роки», «Реформування і розвиток житлово-комунального господарства» виконуються стабільно й послідовно».
30.12.2008р.
«25 грудня депутати міської ради зібралися на чергову сесію, яка стала останньою в графіку на 2008 рік. З питанням „Про стан використання виділених коштів для здійснення реконструкції незавершеного будівництва водозабору підземних вод” присутніх ознайомив заступник міського голови Арпад Буркуш.

Як відзначила міський голова Галина Цар, з 1994 року кожна з каденцій міської ради намагалися зрушити питання водопостачання жителів Чопа з мертвої точки. Міською радою теперішнього, п’ятого скликання докладено максимум зусиль для того, щоб пройти шлях від проектів до реальних справ, вирішити проблему по суті. Заступник міського голови у своїй інформації зазначив, що завершено перший етап робіт, які проведено у повній відповідності з затвердженою проектною документацією та з дотриманням кошторису, плану-графіку виконання робіт. На черзі – будівництво станції обеззалізнення та очищення води. Для цих цілей необхідне значне фінансування, зауважив Арпад Арпадович».

Паралельно з цим були занедбані вже діючі у міському парку свердловини, розукомплектоване обладнання. Як кажуть «канул в лету» уряд Тимошенко, а, відповідно, з ним і Програма «Питна вода на 2006-2020 роки», як в державі, так і в м.Чоп.

Продовження в наступних публікаціях.......