Чи розірве чопська влада «водяний гордіїв вузол»? (Відео)

Водяники Львівської залізниці протягом січня морили найзахідніше десятитисячне місто України відсутністю води, а в лютому її подавали у крани містян із різноманітними збудниками.

Про чопську воду написано безліч публікацій та статей, скликалися позачергові сесії, писалися неодноразово листи керівництву області, Львівської залізниці, ПАТ «Укрзалізниця, попередній міський голова Галина Цар навіть отримала орден від керівництва держави за неіснуючу артезіанську питну воду, а постачальник послуг мешканцям міста, ВСП «Ужгородська дистанція водопостачання Львівської залізниці» традиційно у переддень нового року залишило місто без води.

Не виключенням став майже весь місяць січень 2017 року, в Чопі день у день пропадала вода. Початковою причиною стали якісь профілактичні роботи, потім замерз водозабір на Латориці, а дальше пішло, як по маслу: в різних частинах міста почалися численні прориви старих водопровідних труб, що призвело до затоплень вулиць та підвалів. У місцях проривів вода намерзала утворюючи цілі льодові озера та величезні льодові брили. Водяники, як завжди, безпощадно розривали місця проривів, знищуючи міський благоустрій та обіцяли усунути проблему протягом декількох годин. Але майже щоденно ці декілька годин постійно чомусь затягувалися, інколи навіть на цілу добу.
До січневих водяних залізничних проблем додалися лютневі, незважаючи на те, що потужні морози відійшли і стало набагато тепліше. З потеплінням на Латориці почався льодохід, вода прийняла жовто-коричневий вигляд і існуюче обладнання на фільтрувальній станції водозабору не було в змозі очисти її.
Крім непридатного до споживання кольору, у цій каламуті працівниками Закарпатського обласного лабораторного центру МОЗ України за результатами дослідження відібраної в розвідній мережі міста води в зв’язку з реєстрацією серед населення випадків захворювання на гастроентероколіти було встановлено, що всі проби води не відповідають вимогам.
За результатами фізико-хімічного та мікробіологічного дослідження всі відібрані взірці мали перевищення показників мутності ( в межах від 1,7 до 2,5) та вмісту заліза (від 0,45 до 1,11).
По мікробіологічних показниках виявлено загальні колі-форми Е.coli та ентерококи. В результаті неналежного виконання посадовими особами ВСП «Ужгородська дистанція водопостачання» своїх службових обов’язків, населенню Чопа постачалась неякісна питна вода, що спричинило серед населення міста, в тому числі дітей, літніх людей та хворих, суттєве зростання випадків захворювання на гастроентероколіти. При цьому факт постачання населенню такої води неналежної якості залізничним підприємством приховувалось, жодних повідомлень про загрозу для життя та здоров’я людей такої води не здійснювалось. Також постачальник води не здійснив жодних заходів з організації роботи пунктів розливу питної води. Зважаючи на те, споживати можна лише відстояну та кип’ячену воду.
Оскільки якість води, не відповідала вимогам то відповідно до вимог законодавства України вартість таких послуг має бути зменшена.
Що було зроблено чопською міською владою у цій ситуації для вирішення проблеми?
На відмінну від своїх попередників міські чиновники не побоялися вголос озвучити на всю державу чопську водяну проблему. Відкритий лист Прєм’єр-міністру України Володимиру Гройсману дав позитивний результат, в Чопі відразу почала працювати аварійна бригада львівських залізничників. Ремонт чопських водяних «проривів» особисто контролював начальник регіонального структурного підрозділу Львівської залізниці О.В.Довгошея. Правда за собою львівські водяники залишили величезні купи замерзлого грунту.
Після виборів 2015 року керівництво міста хотіло налагодити дружні відносини із підприємством-постачальником води ВСП «Ужгородська дистанція водопостачання». На жаль, однією з умов залізничників була вимога заплатити борг у розмірі майже мільйон гривень, який було заборговано за керівництва попередньої влади протягом лютого-серпня 2015 року.
З початком 2016 року міською владою було реанімовано проект з будівництва власного питного водозабору. За цей рік було здійснено прокачування підземних свердловин, які протягом восьми років майже повністю замулились, виготовлено на них технічні паспорти, здійснено відведення земельних ділянок під свердловини та насосно-фільтрувальну станцію, розроблено новий проект із застосуванням сучасних європейських методів очищення води для будівництва паркового водозабору.
Протягом осені проект був поданий на державну експертизу і в кінці року він отримав позитивний висновок. На початку року міська влада зареєструвала його у Державному фонді регіонального розвитку. Загальна вартість будівництва та облаштування сучасними європейськими системами очищення води з підземних свердловин складає майже 20 мільйонів гривень, що на сьогодні є значними коштами, яких у казні Чопа немає.
На грудневій сесії міської ради у бюджеті 2017 року депутати уже передбачили 1,5 мільйона гривень, але це лише мізерна частина від всіх потрібних проекту коштів. Для повноцінного будівництва потрібна підтримка держави у вигляді субвенцій із державного та обласного бюджетів або залучення коштів грантових європейських програм.
Як інформують в Чопській міській раді сьогодні на стадії завершення наступний проект - будівництво нової мережі водопостачання від паркового водозабору до помешкань містян.
Крім того, існує повне порозуміння щодо найшвидшого вирішення цього питання як зі сторони керівництва Закарпатської облдержадміністрації так і Закарпатської обласної ради.
Минулого тижня за дорученням керівника уряду України в місті відбулася обласна виїзна нарада щодо вирішення чопського питного питання, яка дала перший поштовх для здійснення цього проекту.
У середині лютого в міській раді відбулася розширена нарада між представниками міської ради та Угорщини, щодо поставляння води із сусіднього угорського містечка Захонь.
Угорська сторона, планувала за рахунок коштів гранту ЄС модернізувати свій водозабір та збудувавши магістральний водопровід продавати воду на території України. Будівництво чопського водозабору та міської вуличної водяної мережі в проекті, який пропонувала угорська сторона міській владі не було. Тобто, виходить, що всі роботи,які були зроблені протягом 2016 року та витрачені на це кошти були марними. Отож, чи змогла би вирішити чопську питну проблему «угорська вода», можна з впевненістю сказати, що ні.
Ну по-перше, вартість води, з угорської магістралі була би надзвичайно високою, адже лише у сусідній Захоні вона складає близько 25 гривень за м³. Транскордонне транспортування, процедура митного розмитнення, податки та інші різні процедури і нормативні документи, що значно відмінні в Україні і Угорщині, суттєво би підвищили вартість цієї води уже в магістральному трубопроводі. Для потреб мешканців міста вода повинна текти з кранів у їхніх оселях, а це будівництво нової міської водопровідної мережі та інших додаткових послуг, зробило би вартість води для звичайних мешканців Чопа майже «золотою».
По-друге, угорська сторона планувала лише восени 2017 року подавати проект на отримання коштів європейського гранту. Реалізація проекту з будівництва магістрального водопроводу, при отриманні грантових коштів, повинна була би впроваджуватися у 2019-2020 роках. Враховуючи, що питання такого транскордонного співробітництва повинно вирішуватися на рівні державних органів влади, то терміни його впровадження були би набагато довші.
По-третє, міська влада повинна шукати грантові кошти ЄС для будівництва власного водозабору та здійснювати економне використання наявних власних бюджетних коштів, не розпорошуючи їх на інші дрібні другорядні проекти.
Тобто позитивних передумов для будівництва власного міського водозабору на підземних свердловинах у міста є достатньо і ми будемо надіятися, що керівництво міської влади зможе втілити його в життя.
Вирішення цього питання більше не спричинюватиме таких стресових ситуацій в місті та нарешті буде розірвано чопський водяний «гордіїв вузол», а мешканці найзахіднішого міста України отримають свою якісну питну воду.

PS. Вчора, 9 березня 2017 року, в місті відбулося депутатське засідання щодо подальшого вирішення питання водопостачання та мітинг, щодо подання неякісної води ВСП «Ужгородська дистанція водопостачання Львівської залізниці».