СМІТТЄЗВАЛИЩЕ “ПОСВАРИЛО” ЧОП З ТИСААШВАННЮ

Нещодавно на шпальтах закарпатських ЗМІ, появились публікації про земельний конфлікт між Чопом та Тисаашванню. Звичайно, ця проблема є надто чутливою для обох громад, але громадськість до теперішнього часу так і не почула від посадовців про розв'язання цього конфлікту. З цих міркувань, ми вирішили повернутись до висвітлення цієї проблеми і дати можливість висловитись депутатам Чопської міської ради та Тисаашванської сільської ради.

Свою позицію з цього приводу висловив тільки депутат Чопської міської ради Іван Левкулич у газеті “Трибуна” у статті: ”Від земельного конфлікту до об’єднання громад Чопа і Тисаашвані”. Щоб ознайомити читачів із суттю справи, друкуємо її без скорочень. «Вдале географічне розташування, близькість до кордону, наявність широкої транспортної інфраструктури роблять Чоп привабливим для заняття бізнесом у різних сферах господарської діяльності. Але є одна проблема, яка зводить нанівець ці унікальні можливості прикордонного містечка. Мова йде про те, що керівництво міста як попереднє, так і діюче не передбачило можливість розширення території Чопа на перспективу і сьогодні місто «задихається» від безземелля, будучи зажатим з усіх боків землями Тисаашванської і Соломоновської сільрад. Цю проблему якщо і бачать шать її вирішувати, оскільки міська влада не проявляє наполегливості в цьому питанні . Більше того, пасивна позиція місцевої влади призвела до того, що останнім часом окремі посадові особи дозволяють собі робити заяви, які фактично спрямовані на погіршення «земельного становища» міської громади.

Дійшло до того, що нещодавно керівник Ужгородської РДА Анатолій Колібаба через засоби масової інформації вимагав, щоб місто Чоп відшкодувало с.Тисаашвань земельні сільгоспвитрати і сплачувало сільраді оренду за сміттєзвалище. Йдеться про болотисту земельну ділянку, яка розташована на межі двох населених пунктів і використовується чопівчанами під сміттєзвалище з 50-х років минулого століття.

Висловлювання пана Колібаби фактично означає, що на владному рівні формалізовано конфлікт між м.Чоп і с.Тисаашвань Звичайно, що подібні, не зовсім виважені заяви з вуст високопоставленого чиновника породжують більше запитань, ніж відповідей і ніяк не сприяють взаємовигідному вирішенню цієї суперечки. На мою думку, цю проблему слід було вирішити у тиші владних кабінетів та в сесійному залі місцевих рад, а не виносити через засоби масової інформації на людський загал. Насамперед виникає питання: чому ця земельна суперечка витягнута на «світ божий» саме сьогодні, а не раніше? Адже відомо, що цьому сміттєзвалищу уже півстоліття і чомусь раніше таких непорозумінь між місцевими можновладцями не виникало. Більше того, земельна ділянка, що є предметом спору, не придатна для сільськогосподарського та іншого використання без її відновлення, а для цього потрібні мільйонні капіталовкладення. Звичайно, що таких коштів тисаашванська сільська громада у своєму розпорядженні не має, і питання - чи буде мати коли-небудь взагалі залишається відкритим.

Про наявність земельного спору між Чопом і Тисаашвань в середовищі міської ради було відомо давно, але ми — депутатиБЮТ Чопської міськради – умисно не втручались в це питання, не піднімали його на офіційному рівні, сподіваючись на фахове розв’язання конфлікту безпосередньо чопським мером. Адже не завжди краще для справи, коли нею займається багато людей, інколи з різною концепцією її вирішення.

Проте, як виявилось, чопська мерія не змогла обґрунтовано довести безпідставність вимог, які звучать з вуст окремих чиновників. Роблячи вигляд, що нічого не відбувається, місцеві представники влади фактично «законсервували» цю проблему на майбутнє. Звичайно, що мер, відчуваючи свою неспроможність вирішити цю суперечку одноосібно, могла ініціювати розгляд вказаного питання колегіально депутатським корпусом міста, але цього не сталося.

Сьогодні доречно пригадати, що в середині 60-х років минулого століття відбулось істотне зменшення території Чопа у незаконний спосіб (за рішенням компартійних органів), без згоди на те чопської територіальної громади. Але з плином часу одні чопівчани цього ще не знають, інші забули, а старожили уже не згадують цей прикрий факт в історії нашого міста. Однак сучасні реалії соціально-економічного розвитку Чопа об’єктивно потребують уже зворотного процесу, процесу розширення території міста.

Поряд з тим, слід відзначити, що сьогодні в Чопі дійсно існують проблеми з питання регулювання земельних відносин. Але їхня природа полягає насамперед в небажанні, або невмінні місцевої влади навести порядок в питанні оптимального й ефективного використання землі, яку має міська громада. Про справедливість при виділенні землі мова не йде, оскільки уже стало нормою, що права простих людей на отримання земельної ділянки ігноруються, їх проблеми влада не хоче бачити. Разом з тим, спритні ділки уже давно прибрали до рук землі навколо Чопа, проте за призначенням її не використовують — земля роками пустує, заростаючи бур’янами та ріпаками, але земельні чиновники цього не бачать.

В цьому контексті саме розширення меж Чопа шляхом приєднання до нього спочатку територій тієї ж Тисаашванської сільради саме і може бути виходом на шляху вирішення земельної суперечки. Очевидно, що у разі об’єднання двох територіальних громад виграють всі: Чоп отримає можливість розширити земельні ресурси, а відтак зможе планувати розвиток цієї частини території комплексно і в більших масштабах, залучаючи серйозні інвестиції у розвиток міста. У свою чергу, тисаашванці зможуть долучитись до фінансових, організаційних інтелектуальних та комунікативних ресурсів, якими володіє Чоп. З іншого боку всі розуміють, що з погляду екологічної безпеки сміттєзвалище у теперішньому вигляді функціонувати не може, а у разі об’єднання територіа- льних громад, йому там не місце взагалі.

Отже, об’єднавши дві громади в одну, буде локалізовано джерело екологічної небезпеки та дано новий поштовх для соціально-економічного розвитку міста й одночасно досягнуто миру та спокою між громадами. Здатність влади перетворити земельний конфлікт на початок об’єднавчого процесу двох громад буде ілюстрацією її мудрості та далекоглядності.

Безперечно, що остаточне рішення з приводу об’єднання Чопа і Тисаашвані в одне адміністративно-територіальним утворення залишається за громадою обох населених пунктів, але ініціатива має виходити від місцевої влади. І ось тут все буде залежати від сприйняття цієї ідеї головами та депутатським корпусом територіальних громад Чопа і Тисаашвані. Хотілося б надіятись, що обидві сторони побачать більше переваг від об’єднання, ніж недоліків, і цей проект знайде підтримку обох громад та буде реалізованим», сказано у статті І.Левкуличем.

Відразу оговорюсь, що на мою думку, ця ідея “не безгрішна”, має як плюси, так звичайно, і мінуси. Але в будь якому разі думка цікава і варта того, щоб вияснити, як вона сприймається громадськістю і насамперед депутатами Чопської міської та Тисаашванської сільської ради ?

З цією метою я в телефонному режимі звернулась до депутатів від різних політичних сил, щоб вияснити у них наступне: — чи існує потреба активного розв'язання теперішнього земельного конфлікту? Якщо так, то які шляхи розв'язання є можливими? — чи підтримуєте ви об'єднання двох територіальних громад в одну, якщо в майбутньому таке питання буде ініційовано? — чого більше: переваг чи недоліків отримають від об'єднання територіальні громади Чопа і Тисаашвані?

Отримані в наслідок, цього спілкування відповіді, пропоную вашій увазі: В.Бирчак, депутат міської ради від БЮТ: — Потреба у вирішенні земельного конфлікту між Чопом і Тисаашванню існує давно. Оптимальний шлях розв'язання даної проблеми - це об'єднання двох громад в одну. Зрозуміло, якщо вказане питання буде винесено на розгляд сесії міської ради, я буду голосувати “за”. Тим більше, що в передвиборчій програмі, ми декларували, що будемо наполягати на розширенні меж Чопа. Не потрібно бути економістом, щоб зрозуміти: від об'єднання значно більше переваг, як для Тисаашвані, так і для Чопа. І чим швидше це відбудеться, тим краще.

О.Бажура, депутат міської ради від партії “Відродження": — У мене недостатньо інформації з цього питання, а тому важко давати однозначну відповідь. Об'єднання—це розширення меж Чопа, що само по собі уже добре. Але, якщо, в Тисаашвані немає вільної землі, яку можна використовувати в майбутньому, то об'єднання тільки додасть проблем для Чопа. М.Купавцева, депутат міської ради від ПР: У ПР ще до виборів була мова про об'єднання Чопа і Тисаашвані. Ми за те, щоб об'єднати обидва населених пункти. Від цього буде більше можливостей, буде більше землі, яку можна ефективно використовувати. Проте потрібно взнати думку громади Тисаашвані, при потребі провести референдум, тому, що там мають різні погляди з приводу об'єднання. Земельний конфлікт потребує активного розв'язання. Сьогодні Чоп, згідно прийнятого Генплану зажатий з усіх боків і не має перспективи розвитку.
Й.Андриканич, депутат міської ради від партії “Відродження”: Я не в курсі всіх справ, мені потрібно вивчити добре, це питання. Конфлікт то є, але я думав, що він уже вирішений. Б.Марухнич, депутат міськради від НУНС: Про конфлікт мені не відомо, тому, що не дуже знаю земельні питання. Але... Дізнавшись, що я представляю газету “Мій ЧОП”, п. Марухнич заявив, що з цією газетою він неспівробітничає. Дивна позиція у цього пана депутата. Потрібно не співробітничати з газетою, а через неї інформувати своїх виборців. Намагаючись знайти хоч одного проінформованого депутата від НУНС, я зв'язувалась ще з двома місцевими обранцями від цієї політичної сили. Але, кожного разу, дізнавались, що я представляю “Мій ЧОП”, вони з острахом в голосі демонстрували свою “некомпетентність”, лиш би не бути учасниками опитування з цієї теми. Видається дивною така непоінформованість депутатів, представник, якої очолює міську владу. Чи не тому до теперішнього часу цей конфлікт залишається не розв'язаним? Адже, як можна вирішувати такі серйозні проблеми, не знаючи про її існування ? І останнє. Уже можна зробити перші висновки: депутати від БЮТ і ПР, на сьогоднішній день, мають аргументовану позицію з приводу вирішення земельного конфлікту між Чопом і Тисаашванню. Правильна вона чи помилкова — судити вам, але вона чітка і зрозуміла. І головне, що вона у них є !