МЕРІЯ КУПИЛА 10 ДЕРЕВ ЗА 10 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ!!! (ФОТО)

У кожного своє хобі. Один любить, наприклад, доглядати за бджолами і ходити на Говерлу, що зараз модно, другий - рибалити, третій - просто відпочивати, дивлячись у телевізор, а четвертий - вирощувати і підстригати квіти. Звичайно, що кожне із цих занять варте похвали. Відомо, що хобі, це заняття улюбленою справою у вільний час на дозвіллі, тощо. А один із синонімів слова «хобі» звучить, як «слабкість до… чогось».

Звичайно, погано, коли ця «слабкість до чогось», стає чи не єдиною сильною стороною у деяких сьогоднішніх можновладців. Ну, уявіть собі, що всі службовці мають, наприклад, щосуботи рибалити тільки тому, що це подобається їх шефу. А ще гірше, коли хобі займаються у робочий час та ще й за державний кошт. Мова йде про те, що з недавнього часу в чопській міській адміністрації появилось нове хобі - садівництво. Під патронатом окремих посадовців мерії здійснюється активна посадка дерев, квітів тощо. Звичайно, це не погано. Навіть навпаки - добре. Адже правди нікуди не сховаєш: квіткові клумби навпроти міської ради уже другий рік старанно доглянуті жіночою рукою і радують око перехожого. Погано інше. Погано те, що на облаштування цього «ботанічного саду», який є улюбленим хобі для деяких посадовців чопської мерії - витрачають бюджетні кошти, котрих і так обмаль на фінансування других, більш необхідних міських програм, таких, як ремонт доріг, що знаходяться сьогодні в небувало занедбаному стані, покращення водопостачання, будівництва житла, соціальної підтримки малозабезпечених та пенсіонерів.

Сьогодні садівницьке хобі стало основною “фішкою” місцевої влади, яка старанно витрачає гроші на купівлю квітів, дерев. Наприклад, остання забаганка мерії у вигляді десяти екзотичних саджанців, що посаджені на узбіччі вулиці Головна в центральній частині міста, обійшлась міській казні в десять тисяч гривень (!). Погодьтесь, що це немало. Ужгород чи, наприклад, Мукачеве, які мають бюджет міста у десятки разів більший, не розтринькують кошти на подібну екзотику. Проте, були чималі витрати і раніше на закупку уже звичайних саджанців, які також обійшлись не дешево.... Як стверджують добре проінформовані джерела у мерії, їх ціна у декілька разів перевищувала середньо ринкову вартість — понад 200 гривень за один саджанець ! Ось так! А коли бюджетних грошей не вистачає – не біда, можна пройтись з капелюхом по колу місцевих підприємців і вони також змушені будуть стати “прихильниками” провладного хобі і виділити із свого скудного бюджету енну суму на покупку дерев. Прикро, але і таке буває в нашому місті.

Складається враження, що захопившись створенням “квіткової оранжереї”, наші можновладці забули про виконання своїх основ- них обов’язків. А втім, тут нічого не вдієш, кожен старається показати іншим те, що добре знає і вміє. Видається показовим, що подібне хобі міської влади, повністю співпадає з діяльністю однієї із гілок центральної влади України. І слава богу, що в Чопі немає музею чи якого—небудь мистецького арсеналу, а то прийшлось би ще витрачати бюджетні кошти, як це зараз модно - на їх реставрацію чи реконструкцію. Одним словом, як сказав класик , маємо те, що маємо.