ПОРА ПІДВОДИТИ ПІДСУМКИ...

У березні виповнюється три роки з того часу, як на виборах 2006 року, чопівчани отримали нову міську владу. Термін чималий, отже пора підвести хоча б попередні підсумки. Слід відзначити, що в спокійному Чопі влада традиційно мала “парникові умови” для своєї діяльності, вона займалась своїм, а городяни своїм, чекаючи від місцевих урядовців дотримання передвиборчих обіцянок, які традиційно не виконувались. Однак, після виборів до місцевої ради за партійними списками, ситуація кардинально змінилась. У міській раді створилося конкурентне середовище, з'явилась місцева «коаліція» і «опозиція».

Звичайно, можна по-різному розцінювати такий поділ, але однозначно слід визнати - це заставило владу працювати, або, як мінімум створювати видимість “непосильної” праці, а в кінцевому результаті міська громада від цього тільки виграла .

Якщо говорити про результати діяльності влади, то вони мальовничо і без зайвої скромності описані мером у своєму звіті, який публікувався в “Чопському віснику”, а тому немає необхідності зайвий раз повторюватися. Щоб бути об’єктивним, слід сказати, що за трьохрічний термін звичайно мали місце і позитивні речі в діяльності чинної влади. .

Проте, усі реалізовані ними проекти були здебільшого дріб’язковими, але одночасно капіталомісткими, що спричиняло значні витрати коштів з міської казни. Судіть самі, за три роки сумарний бюджет Чопа склав понад 47 мільйонів гривень. Погодьтесь, що це сума солідна і в ній можна було віднайти кошти для реалізації базових проектів. Але цього не сталося. Чому? Не буду вдаватись у детальний аналіз цих причин, щоб не бути звинуваченим в заангажованості. Однак, деякі проблемні питання із життя Чопа, все таки нагадаю. .

Серед причин, які не дали реалізувати бодай один значущий для міста проект—урядовці міської ради не задумуючись назвуть нестачу коштів. Зрозуміло, що грошей завжди не вистачає. Але давайте не упереджено подивимось, чи всі кошти з бюджету витрачались раціонально і чи могла дохідна частина бюджету бути значно більшою ? .

Поінформовані джерела стверджують, що чимала сума коштів взагалі не поступила до місцевої казни, через те, що в міській раді не захотіли впроваджувати прозорі і конкурентні правила використання комунальної землі. Внаслідок цього, протягом трьох років не проведено жодного аукціону землі, а це додаткові мільйони гривень (!), які можна було би використати на фінансування тієї ж програми “Питна вода”, покращення водопостачання, будівництво житла, тощо. Більше того, за цей же період в Чопі навіть не захотіли навести лад з виділенням землі для “простих чопівчан”, де, як відомо панує повна анархія. .

Нагадаю, що уже п'ятий рік залишаються не розглянутими по суті більше трьох сотень заяв мешканців міста на землю. У той же час чопські можновладці підвищити тарифи на землю до непристойно високих розмірів. .

Не краща ситуація склалася у сфері користування комунальним майном. Ті не чисельні об’єкти комунальної власності, які ще залишилися, використані бездарно, а частина із них без аукціону, за безцінь віддана однопартійцям мера, стверджують джерела. .

Незважаючи на безпрецедентну за розмірами фінансову допомогу Чопу збоку Кабміну (в сумі 740 тисяч гривень), мерія не зуміла вирішити проблему якості питної води і водопостачання в місті. .

Слід зазначити, що виконавча гілка міської влади здійснювала не виважену тарифну політику у сфері цін на комунальні послуги. За свою каденцію, виконавчий комітет міської ради неодноразово підвищував вартість на усі види комунальних послуг. З'ясувалося, що комунальні тарифи в Чопі на декілька порядків вищі, ніж, наприклад, в Києві. Але ж розмір заробітних плат у Чопі значно нижчий за київські. .

Внаслідок прорахунків міської влади, доведено до банкрутства Чопське ВУЖКГ, борги, якого лягли на місцевий бюджет, що абсолютно є невірним. Замість ВУЖКГ було створено комунальне підприємство «Тиса», для чого з міського бюджету витрачено чималі кошти. Однак з'ясувалося, що «Тиса» не змогла вирішити проблему покращення якості комунальних послуг в Чопі. Більше того у деяких випадках «тисовці» з усією очевидністю продемонстрували свою нездатність адекватно реагувати на комунальні проблеми у Чопі. Одним словом, вивіску ВУЖКГ поміняли на «Тису», а сутність залишилась старою. .

Міська влада фактично самоусунулась від розв’язання житлового питання в Чопі. Протягом трьох років , навіть не створено елементарних передумов для будівництва соціального житла. Об’єкти, які потенційно могли бути використані для переобладнання під житло, до теперішнього часу залишаються поза увагою влади. .

Чималу стурбованість у громадськості міста визвала непродумана і безсистемна архітектурно-будівельна політика в Чопі. Прикладом, цьому може бути, так звана реконструкція міського ринку і будівництво аптеки (вул. Миру 4), котрі проводились під “особистим патронатом” мера. Що з цього вийшло, можна легко переконатися. Одним словом міський ринок, як був “Шанхаєм”, таким він і залишився після реконструкції . .

Уже, який час залишається не вирішеною проблема автодоріг. Якщо в центральній частині Чопа зусиллями залізничників більш-менш вдалося навести лад з тротуарами та проїзною частиною, то на околиці міста, що називається “не ступала людська нога”. Деякі вулиці, взагалі не мають твердого покриття, не кажучи уже про асфальтове... .

“Забули” чопські урядовці і проблему міського сміттєзвалища, яке до цього часу навіть не сертифіковане. Загроза забруднення навколишніх підземних вод від його функціонування, є очевидною. Це фактично міна сповільненої дії. Однак, цю обставину умисно замовчують у владних установах, в т.ч. у СЕС. .

Звичайно, що існує чимало інших «досягнень» теперішньої влади на кшталт вищеописаних, але і цього достатньо, щоб зрозуміти — за три роки зроблено мало. Певна річ, що мова не йде про “здобутки” на взірець посадки квітів та дерев, розвішування прапорців, вбрання ялинок, влаштування гулянь за участю «чорнобривців» з африканського континенту та вирішення інших “актуальних” питань з цього ряду. .

Ну, а, якщо серйозно, то маючи такі фінансові ресурси, які були в розпорядженні теперішньої влади, можна було зробити набагато більше. Уже не кажучи про будівництво аквапарку на річці Латориця та льодової ковзанки у міському парку, які обіцяла у 2006 році кандидат у мери Цар Галина Василівна. .

Звичайно, цей перелік можна продовжити. Але облишимо, цю справу на розсуд читачів. У будь-якому разі підстав для переможних реляцій малувато. .

З іншого боку, трирічний термін, це ще не фініш владного марафону… І не виключено, що наступний рік, який залишився до чергових виборів міських голів у березні 2010 року, ми побачимо місцевих урядовців зовсім іншими: обов'язковими, відповідальними, виваженими і головне, які не на словах, а ділі дбатимуть про людей. В іншому разі, спрогнозувати електоральні уподобання чопівчан на виборах буде не важко... .

І.Свищо .