ВІКТОР ЮЩЕНКО: ВЛАДА - МЕНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - УРЯДУ
Віктор Ющенко виступив у парламенті з черговим щорічним посланням до Верховної Ради. Як згодом підкреслив віце-спікер Микола Томенко, востаннє. Проте Ющенку виразно не хочеться "вдячно приймати" реальність свого швидкого відходу. І текст його виступу - це цікава суміш мета-послання "Я - головний!" з яскраво вираженим відчуттям страху неминучої близькості кінця його президентства.
Віктор Ющенко виступив у парламенті з черговим щорічним посланням до Верховної Ради. Як згодом підкреслив віце-спікер Микола Томенко, востаннє. Проте Ющенку виразно не хочеться "вдячно приймати" реальність свого швидкого відходу. І текст його виступу - це цікава суміш мета-послання "Я - головний!" з яскраво вираженим відчуттям страху неминучої близькості кінця його президентства. Багато в чому його мова була по-дитячому смішною. Президент активно перерахував все хороше і записав це в розряд своїх досягнень.
Серед цих досягнень опинилося і зростання народжуваності в порівнянні з 2004-м роком, і кількість тих, що поступили у вузи, і навіть повернення до України гастарбайтерів. Що ж, ці процеси справді відбуваються, але причому тут Ющенко? Наприклад, частина гастарбайтерів повернулася до України, але зовсім не тому, що тут їм так комфортно під президентством Ющенка, а тому, що в Європі криза і немає роботи. І я навіть боюся думати на тему того, як Ющенку вдалося збільшити народжуваність, щоб не бути звинуваченим в блюзнірстві щодо гаранта! Загалом, Ющенко з тим же успіхом міг би додати до списку своїх досягнень схід сонця, прихід весни, розпускання бруньок і крики котів в березні.
Таке підтасовування фактів майже з самого початку промови, м'яко кажучи, не сприяло виникненню довіри до слів президента. Та і його пасажі про колосальні досягнення України на міжнародній арені сприймалися, як знущання. Що з того, що "ми підняли на загальносвітовий рівень тему Голодомору. Світ почув нас і "зрозумів", якщо сотні тисяч громадян України на власній шкірі відчувають, що в Європі до них ставляться, як до громадян другого або третього сорту?
Але до найголовнішого президент підійшов у завершальній фазі свого виступу. В цей момент депутати слухали його зі здивованими обличчями, немов не вірячи своїм вухам. І така реакція була цілком закономірною.
З дивовижною безпосередністю Президент запропонував внести зміни в Конституцію, що передбачають трансформацію парламенту в Національні Збори України, які складаються з двох палат. Навіщо? Мотивація Ющенка цікава: тому що "більшість країн європейського континенту, які є унітарними, мають двопалатні парламенти". Вас переконує вагомість цього аргументу? Ні? І правильно, тому що справжні причини такого бажання Ющенка стирчать назовні, як кролячі вуха з капелюха фокусника-невдахи: Президент хоче отримати тотальний контроль над парламентом. Про це ясно свідчить наступна його фраза: "Завдання президента - у взаємодії з верхньою палатою парламенту гарантувати інституційну стабільність держави". Перекладаю доступною мовою: управляти всім і всіма.
Що відбудеться у разі, якщо пропозицію Ющенка буде прийнято? Нинішня Верховна Рада втратить свої повноваження і перетвориться на "зграю бандерлогів", як колись висловився один із відомих українських політиків. А президент отримає необмежену владу над законодавчою гілкою влади.
Але, виявляється, навіть цього Ющенкові мало. Президент закликав депутатів якнайшвидше прийняти закон "Про судовий устрій і статус суддів". За словами Ющенка " його ухвалення матиме важливе значення, оскільки вирішить базові проблеми, встановить прозорий порядок підбору суддів, підвищить гарантії їх незалежності і підсилить відповідальність суддів". У тому, що судова реформа давно необхідна, ніхто не сумнівається. Але Ющенко забув згадати, що якщо проводити його в пропонованому ним варіанті, то і судова система опиниться під п'ятою президента.
Прагнення продавити такі рішення за декілька місяців до президентських виборів очевидні: Ющенко відчайдушно шукає будь-який спосіб не випустити владу зі своїх рук. І тим більше по-блюзнірському на тлі цих спроб пролунав його заклик "утихомирити політичні пристрасті і накласти мораторій на конфліктне з'ясування відносин" до початку президентської кампанії. Депутати коментували цей заклик практично одними і тими ж словами: "Хай він це Балозі розповість, а не нам!". І справді, ні для кого не секрет, що саме Секретаріат президента останнім часом є основним джерелом інтриг, воєн і конфліктів у політичному середовищі. Якщо ж пригадати, що Юлія Тимошенко закликала всіх політиків припинити конфлікти і об'єднатися заради порятунку країни від кризи ще в жовтні минулого року, а Ющенко цей заклик проігнорував, то нинішню заяву президента інакше, як цинічним плагіатом і назвати-то не можна.
Отже, собі президент обирає майже необмежену владу. А що він залишає іншим? Відповідальність! "Саме уряд повинен відповідати за забезпечення зовнішньої і внутрішньої політики". А на нижню палату (тобто нинішню Верховну Раду з обрізаними повноваженнями) покладається відповідальність за формування уряду. Простіше кажучи, конституційна реформа від Ющенка зводиться до такого: президент керує, а за наслідки відповідають інші.
Багатьох обурила саме ця дитяча безпосередність, з якою Ющенко пропонує депутатам власними руками позбавити себе всіх повноважень і добровільно передати їх йому. Насправді нічого дивовижного в цьому не немає. Весь виступ Ющенка відповідає психотипу його особистості, що характеризується примітивним патерном: "Я хочу, а ви всі винні". Можливо, тому багато депутатів просто не сприйняли його промову серйозно. "Щойно ми послухали арію заморського гостя на прощальних гастролях, - сказав лідер комуністів Петро Симоненко. - А зараз давайте приступимо до роботи". І ці слова дуже точно характеризують загальний настрій депутатів стосовно щорічного послання президента. Останнього послання Ющенка.
Олександр Тополянський. INTV
|