КРИЗА КРИЗОЮ, А СТАТКИ ЧОПСЬКИХ ЧИНОВНИКІВ РОСТУТЬ НАЧЕ НА ДРІЖДЖАХ (ОНОВЛЕНО)

Корупція. Це коротке, але хльостке, як ріжучий удар батога, слово, відоме кожному із нас. Ну хто хоч раз у житті не стикався з корумпованими чиновниками? Напевне, таких не існує в цій країні. Без перебільшення можна стверджувати, що корупція є першопричиною існування усіх бід в Чопі. Не правила би корупція бал у міській владі, уже давно навели б порядок з розподілом землі, не панувала би корупція в мерії, бюджетні кошти використовували б раціонально, не царювала би корупція…

Не будемо говорити банальних речей: чому процвітає корупція? і що є живильною базою для цього суспільного зла? Нехай цим займуться фахівці.

Давайте задамося питанням: чи є в Чопі корупціонери? Дивне питання, скажете ви, та ними хоч греблю гатити, і це буде гіркою правдою. Проглядається цікава закономірність: життєвий рівень пересічних городян в умовах кризи катастрофічно падає, а в окремих чиновників статки прямо пропорційно зростають. Ну, гаразд: не всім, приміром, випала щаслива доля «чесно» працювати в митниці на кордоні… Так ні! Виявляється, що при теперішньому безладі, установи, рангом скромніші, також стали прибутковим місцем для чиновників не чистих на руку.

Спостережливі чопівчани давно запримітили, що, наприклад, в бідній мерії, казна якої завжди порожня для стареньких та немічних городян, чомусь непогано живеться окремим чиновникам. Чому? Напевне, тому, що «вміють жити» і знають де взяти гроші, а вірніше знають з кого взяти… . Злі язики твердять, що корупція і хабарництво в будівлі на вул. Берег, 2, квітнуть, як бузок на весні. Наприклад, щоб зареєструвати в мерії новонароджену дитину чи особливо оформити укладання шлюбу, потрібно готувати купюри, переважно в у. е. Певна річ, радісні батьки, щасливе подружжя у ці урочисті хвилини, не шкодуючи, віддають свої грошенята знахабнілим чиновницям.

Не слід забувати, що ця установа видає усілякі довідки, дозволи, погодження, рішення, розпорядження … і не завжди за просто так. Зрозуміло, що не кожен чиновник наважиться брати "гонорари". А ось ті, що протирають спідничку, уже п’яту депутатську каденцію, встигли набити руку на поборах і назбирати грошенят, щоб збудувати все, що будується, та ще й подбати про свою рідню.

Про більш серйозні і видимі ознаки особливого статусу місцевих чинуш – житло, окрема розмова. У квартирах вони в переважній більшості не живуть - всі, як один перейшли у «скромні» будинки, поверхи на два і вище. А дехто з них уже готується будуватися по другому кругу, завбачливо прихвативши собі для цього шматочок земельки, якої в Чопі «немає».

Звичайно, що турботливі батьки, а вони такими мають бути - дбають не тільки про себе, але і про свої чада, прикупляючи їм хто машину, а хто машину з квартирою в комплекті. І все це за чесно зароблені… Ну, нехай, скаже дехто з читачів. Можливо і так. Однак, як бути в цьому разі іншим молодим людям, батьки, яких справді працюють чесно, але вони не можуть навіть мріяти про свій власний житловий куток. Що їм робити? Прожити все життя в гуртожитку на вулиці Пушкіна, 5? Певна річ, що народ все це бачить і реагує, правда кожен по-своєму. Хто скаже пару недобрих слів в адресу «зажравшихся» чиновників, хто і дивитися в їх бік не стане…

Без перебільшення можна стверджувати, що корупція є першопричиною існування усіх бід в Чопі. Не правила би корупція бал у міській владі, уже давно навели б порядок з розподілом землі, не панувала би корупція в мерії, бюджетні кошти використовували б раціонально, не царювала би корупція… Та власне всього не перерахуєш, список вийде чималий. Зрозуміло, що керівники мерії в теперішньому складі, цю проблему не вирішать, адже самі себе не висічуть. Зате вони намагаються відшмагати тих депутатів, котрі реально протидіють цьому злу.

Наприклад, секретар міської ради Оксана Фелдій, останнім часом не сходить зі шпальт провладної місцевої газети, пишучи статті, даючи інтерв'ю, у яких бідкається, що їй заважають працювати. Ну як тут не згадати відоме прислів’я, що «поганому танцюристу завжди мішають … ». Однак, це не той випадок, з анатомічних причин, зрозуміло. Невідомо, хто і як заважає п. Оксані і Кº, наприклад, привести до ладу міське кладовище чи впорядкувати сміттезвалище, або забезпечити місто нормальною питною водою… Звичайно, що за провали в роботі потрібно якось виправдовуватися перед виборцям, тим більше, коли наближаються вибори, а в депутати знову хочеться.

Не є таємницею, що керівництво мерії давно пробувало перетворити депутатський корпус міста в корпоративний «міжсобойчик» (частково їм все ж таки вдалось це зробити), де кожен місцевий обранець мав би свій шматок пирога в обмін за мовчання, а вони могли б спокійно робити все що їм заманеться. Але часи змінилися і сьогодні худо-бідно меру зі своєю челяддю доводиться працювати на громаду.

Як відомо – кадри вирішують все. І саме з цих міркувань сьогоднішній кадровий склад адміністрації мера заслуговує окремої розмови. Відомо, що чимала кількість кваліфікованих спеціалістів вимушено покинула роботу в міській раді. Зате там залишились окремі керівні “фахівці” зі стажем, котрі як спортивний вимпел переходять від каденції до каденції. Зрозуміло, що вони завжди готові працювати «для інтересів міста» лиш би бути поближче до корита. При цьому не важливі моральні устої нової команди, чи позиція політичної сили від якої вони вкотре пролізли в депутати. Головне, його величність, корито. Задля нього вони готові і статтю написати і інтерв’ю дати, лиш би не випасти з обойми.

Ну погодьтеся, що не можна бути своїм і при “червоних”, і при “білих”..., а тепер при “помаранчевих”. Не помилюсь, що десь там далеко в глибині душі у них зріють плани знову стати депутатом, аби покерувати ще років п'яток. А там можна “свою” посаду передати в спадок любимим чадам. Зрозуміло, що від подібних “спеціалістів” міська громада тільки втрачає. Оскільки вони працюють методами минулого, які не продукують нового, прогресивного, а навпаки подавляють його. Їхнє “депутатство” ніщо інше, як спосіб працевлаштуватися на теплому і дохідному місці.

Однак, повернемось до корупції. Не помилюсь, якщо припущу, що “вічне” обіймання будь-якої керівної посади в органах влади, є прямим шляхом до процвітання корупції. Кадри слід регулярно оновлювати, це об'єктивна потреба, котру практикують в багатьох державних установах. Але сьогодні в Чопі ведеться інша кадрова політика - це робить корупцію не переможною , принаймні в цьому маленькому прикордонному місті.

Мій ЧОП

КОМЕНТАР В ТЕМУ:

Для викорінення корупції в Україні необхідно змінювати не лише закони, а й еліту. Таку думку висловили експерти, коментуючи результати експертного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна в рамках річної програми соціологічних досліджень «Проект країни».

За результатами дослідження Інституту Горшеніна, українці сьогодні сприймають корупцію як даність.

Так, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ причиною того, що громадяни України звикли до корупції, вважає відсутність хоча б якоїсь більш-менш відповідальної влади у країні. На його думку, сьогодні влада посилює серед людей зневіру в тому, що справедливості можна досягнути. «Тому нічого тут дивного немає. Для того, щоб змінити це становище, потрібні інституційні зміни, потрібна якась, можливо, ротація еліти. Це складні процеси, жодним рішенням, наприклад, про довічне ув’язнення за хабар, цього не досягти, це абсолютно несерйозно», - зазначив М.ПОГРЕБІНСЬКИЙ.

Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Дмитро ВИДРІН висловив думку, що для подолання тотальної корупції в країні необхідно використовувати світовий досвід: «Наприклад, методи боротьби з корупцією, якими користуються американці, а саме - «довгі» соціальні пакети, які анулюються для чиновника, якщо він був помічений в корупції. Умовно кажучи, ти можеш за двадцять років напрацювати колосальний соціальний пакет, який забезпечить потім тебе і твоїх родичів, а за один хабар у сто доларів ти можеш втратити все, що було напрацьовано за двадцять років», - зауважив він. Д.ВИДРІН вважає, що треба шукати інструменти боротьби з корупцією на всіх рівнях, в тому числі на законодавчому, культурологічному тощо.

Директор Школи політичної аналітики НаУКМА Олексій ГАРАНЬ вважає, що сьогодні в Україні спостерігаються деякі позитивні зміни. «Є у нас приклади, де ситуація змінюється на позитив, хай і повільно. Це запровадження зовнішнього тестування для випускників шкіл і нова система прийому до вузів. Зрозуміло, що вона ще не відпрацьована, що є проблеми, - але в принципі ситуація змінюється. Легше стало працювати підприємцям у системі спрощеного оподаткування, яка фактично встановлює податкові канікули. Легше стало в багатьох випадках контактувати з тими же самими податковими інспекціями», - зазначив він.

О.ГАРАНЬ зазначив, що зміни на краще зараз уже відбуваються в країні, але поки що не мають системного і глобального характеру і вважає, що «змінити це можна тільки якщо буде не просто прийнята програма антикорупційних заходів, бо у нас весь час приймаються якісь програми, але потрібні і додаткові закони та їх виконання».

Коментуючи висновок соціологів про те, що найбільш корумпованими українці вважають суди та правоохоронні органи, народний депутат (фракція БЮТ) Андрій ШКІЛЬ , пояснив це тим, що саме з цими структурами громадяни стикаються найбільше. Також А.ШКІЛЬ вважає, що корупція в «високих ешелонах влади» турбує громадян не так сильно, як корупція «знизу», коли громадяни змушені віддавати у якості хабара кровно зароблені гроші. «І тому треба спочатку побороти корупцію знизу. Це можна зробити через підвищення зарплатні, соціального захисту. Якщо ми її знизу поборемо, ми отримаємо, умовно кажучи, благословення суспільства і в певній ситуації опиняться політичні сили – всі без винятку – і будуть змушені побороти корупцію в вищих ешелонах влади. Нагорі ні зарплатнею, ні соціальним захистом корупцію не здолати. Тут треба діяти через прийняття законів. Це мій рецепт на боротьбу», - підкреслив депутат.

УНІАН