Міфи одного міста, або Кому в Чопі жити добре?

У прикордонному Чопі, як і в будь-якому іншому місті, вистачає проблем. Деякі з них реальні, а деякі - просто надумані. Ми звернулися до міського голови Галини ЦАР, аби вона розвіяла чопські міфи або ж, навпаки, - підтвердила їхню правдивість.


— Галино Василівно, жителі приватного сектору "Царське село" вже не перший рік живуть без централізованої каналізації. Немає тут і каналізаційно-насосних станцій (КНС). Коли планується вирішити цю проблему?

— Справді, у цьому районі нема каналізації. Тут користуються так званими "вигрібними ямами". Для того, щоб відкачати їх, потрібно замовляти спеціальну машину. Разовий виклик коштує 169 гривень за годину, а таку відкачку необхідно робити приблизно два рази на місяць.

Стосовно проектів побудови КНС та під'єднання людей до центральної каналізації, то вони вже розроблені. І допомогли нам у цьому спеціалісти з Рівного. Проте тут виникла інша проблема - немає місця для зведення КНС. Ще попередня влада виділила ділянку на стику вулиць "під потреби міста". Але сьогодні є двоє жителів, які незаконно почали будівництво на цій території, бо вона, бачте, прилягає до їхніх будинків. А іншого місця для побудови каналізаційно-насосної станції у цьому районі просто немає.

Крім того, пішли скарги від людей стосовно шкоди, яку нестиме КНС. Але проект готувався, орієнтуючись на санітарні норми. Була тут з перевіркою і санепідемстанція, після чого ми отримали рішення, що будівництво безпечне.

— Знаю, є у вашому місті й проблеми з централізованим водопостачанням. І якість питної води залишає бажати кращого, і подається вона в домівки вкрай нерегулярно. Зношеність труб — аргумент... Та, на жаль, не новий.

— Згідна, що про це уже було сказано чимало. Але проблему ускладнює.і те, що в окремих будинках як кому заманеться почали встановлювати водні насоси. Найчастіше ставлять їх безпосередньо на труби центрального водопостачання. А відтак страждають інші жителі будинку.

Вода до труб чопівчан потрапляє з Латориці. Але у нас є проект стосовно нового джерела її отримання. У міському парку ми вибурили 4 свердловини. Однак через брак коштів та опір громадян змушені були призупинити цей проект. Але, крім свердловин, потрібно мати ще й очисні споруди.

— Тим часом аварії трапляються дедалі частіше і чи не в кожному житловому кварталі?

— Справді, прориви труб трапляються досить часто. Проблема в тому, що система центрального водопостачання (а саме водонасосної станції) знаходиться у відомстві Львівської залізниці. Тому фактично влада міста не має прав на "латання". Все лягає на плечі залізниці. А люди скаржаться, що у домівках нема води. Відтак, ми пояснюємо факт прориву, а для ліквідації чекаємо спеціалістів із відповідного підприємства Львівської залізниці.

Звичайно, заміна труб давно на часі. Але на це потрібні кошти, яких нема, та час. Навіть колодязь у дворі викопати - довготривалий процес. Що вже говорити про заміну всіх комунікацій.

— У квітні для вирішення долі сумнозвісного заводу з переробки алюмінію мали приїхати його словацькі власники. Коли в цьому питанні нарешті буде поставлено крапку?

— Наразі її ще не поставлено. Наскільки мені відомо, власники заводу звернулись до суду, бо вклали досить велику суму в обладнання та ремонт. Але про їхній приїзд до Чопа я не чула, у мерію вони не обіцяли зайти. Ми їм жодних дозволів не давали, тож і зобов'язань не маємо. Якщо хтось роздавав обіцянки власникам; то хай він перед ними й звітує. Від мерії завод отримав відмову. Позиція влади категорична: ми не дозволимо створити в місті загрозу екологічної катастрофи! .

— У маленькому Чопі земля, що називається, на вагу золота. Тим не менше, часто чую про її нецільове використання, або незаконну "при-хватизацію". Відтак, виходить, що земельний податок не для всіх?

— Кожен, хто є власником землі, має один раз на рік сплачувати земельний податок. Запитаєте, як це позначається на доходах міської казни? Мінімум - це 3%, максимум — 12%. У середньому ж по місту ми виходимо десь на 6 відсотків. Проблема полягає в тому, що нормального обліку зареєстрованих земельних ділянок нема. Тому є спеціальна комісія, яка відшуковує незареєстровані землі і в установленому порядку примушує їхніх власників чи орендарів платити за оренду земель міста. .

— Пам'ятаю, багато було розмов про звільнення стадіону УТБ "Локомотив" від сплати земельного податку. Відповідне рішення, наскільки мені відомо, якраз і було прийняте на березневій сесії міської ради.

— Так, це правда. За зверненням Львівської залізниці (якій стадіон, власне, і належить) сесія міської ради більшістю голосів прийняла . таке рішення. Але за умови, що керівництво не обмежуватиме право місцевих мешканців проводити різні масові заходи на території цієї спортарени. Маю на увазі спортивні тренування, організацію свят, змагань, ігор тощо.

Бюджетна комісія порахувала, що платити Львівській залізниці за оренду стадіону в кожному окремому випадку просто невигідно. Тим більше, що за такого підходу до справи навіть не йдеться про вільний доступ жителів міста до нього. Стадіон був би для городян повністю закритим. А так, фактично ми квити: вони звільнені від земельного податку, а чопів-чани мають вільний доступ до користування стадіоном. .


Олександра Артюхіна, студентка відділення журналістики УжНУ