ТАКОГО В ЧОПІ ЩЕ НЕ БУЛО! УЧИТЕЛІ, ЛІКАРІ…, ПО ВКАЗІВЦІ МЕРА У РОБОЧИЙ ЧАС МАХАЛИ ПРАПОРАМИ НА АВТОТРАСІ УЖГОРОД - МУКАЧЕВЕ...(ФОТО)

Політизація державних органів влади в Україні сягнула небувалих досі меж. Цей процес проявляється у різних гіпертрофованих формах. Уже стало нормою, що державні адміністрації, районні, міські і сільські ради підконтрольні Президенту, стають філіями політичних партій.

Звичайно, що не пасе задніх на цьому поприщі і чопська мерія, очолювана Галиною Цар, яка при потребі і без такої, любить погратися “мускулами” адміністративного ресурсу. Щоб не виглядати упередженим стосовно своїх висновків у цій частині, пошлемося на публікацію у закарпатській газеті «Трибуна», яка 12 квітня цього року у статті «Шкільний «мітинг-шоу» на замовлення чопського мера» писала, що в Чопі у навчальний час зібрали учнів шкіл біля будівлі міськради і організували мітинг, щоб пропіарити нашого мера та стати на захист своїх патронів.

І ось нещодавно у Галини Василівни знову появилась нагода себе показати. Річ у тім, що 12 вересня цього року партія «Єдиний Центр» вирішила організувати політичну акцію на захист влади, яка знаходиться тепер у її руках, зробивши живий ланцюжок від Ужгорода до території Львівщини. “Нехай роблять,” — скажете ви. Звичайно, що будь-яка політична сила може діяти в рамках Конституції. Але це не той випадок. Річ у тім, що організатори цього шоу вирішили сформувати цей ланцюжок із учителів, лікарів, вихователів дитячих садків, чиновників державних адміністрацій та іншого підневільного люду, котрий працює у бюджетних установах краю та ще й у робочий час! Нікого із організаторів цієї вистави не турбувало, що в школах Закарпаття і в Чопі зокрема, зірвано навчальний процес - нічого страшного ЄЦовці не побачили в тому, що хворі цілий день безнадійно чекали під дверима на прийом до лікарів, а у дитячих садках діти залишилися без догляду вихователів. Уже не кажемо, що чиновники мерії також не займалися своїми прямими обов’язками, а махали прапорами з символікою ЄЦ на автомобільній трасі Ужгород – Мукачеве. Правда, їм нудьгувати було ніколи, тому що на трасі вони зустріли багатьох своїх колег з різних населених пунктів Закарпаття, учнів старших класів, студентів технікумів та училищ. Щоб зібрати до купи таку масовку, єцівські організатори“єднання”, відкрито застосовували адміністративний ресурс, а подекуди примітивний обман. Наприклад, окремі учасники “живого ланцюжка” були переконані, що автотрасою, нібито буде проїжджати делегація дипломатів з ЄС , тому необхідно було показати що українці одностайні у бажанні стати членами європейської спільноти. Ось так! Звісно, що цього дня робота державних установ та організацій Закарпаття була дезорганізована, а деякі — зовсім спорожніли.

Але повернемось до Чопа. Щоб виконати вказівку своїх патронів, мер, навіть будучи у відпустці, скликала нараду і довела до своїх підлеглих рознарядку стосовно їх участі у “живому ланцюжку” на автотрасі Ужгород - Мукачеве. Зокрема, директора школи № 1 пані мер зобов'язала “відкомандирувати” 30 вчителів, директора школи № 2 – 20 вчителів, керівника музичної школи - 10 педагогів, завідуючу дитячого садочка «Казка» - 10 вихователів. Але найбільше на підтримку ЄЦу поїхало із міської ради - 50 осіб “служивого люду” та дюжина працівників комунального підприємства “Тиса”, а також автобус з працівниками чопської міської поліклініки, який організував головний лікар Анатолій Тимченко.

Завершуючи цю статтю, спіймав себе на думці: невже у цих освічених людей, які навчають наших дітей всіляких життєвих чеснот і, напевне, хочуть бути авторитетом для них, невже у жодного із них не знайшлося мужності сказати, що в робочий час вони не будуть брати участь у цій авантюрі, що навчальний процес для них важливіший. Проте цього не сталося і вони покірно, а дехто із почуттям власної значимості сідали у комфортабельні автобуси, які мерія передбачливо припаркувала біля площі Європейська у Чопі.

І тут мимоволі пригадав слова із пісні революційного гурту “Гринджоли”: ”… «ми не бидло, ми не козли...» Але, чи насправді це так? Не знаю. Це залежить від рівня самооцінки кожного із нас. З іншого боку, події навколо організації “живого ланцюжка” дали чудову нагоду закарпатцям побачити справжнє нутро теперішньої влади, черговий раз переконатись, що право, закон для них не існує. Існують тільки їхні власні інтереси.